-
1 конструкційна міцність
конструкцио́нная про́чностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > конструкційна міцність
-
2 supporting
adj1) опорний, підтримуючийsupporting force — військ. група підтримки (прикриття)
2) театр., кін. допоміжний3) тех. несучий (про конструкцію тощо)* * *a1) підтримуючий; опорний2) допоміжний3) тex. несучий (про вісь, конструкцію)4) у гpaм.; знaч.; iм. елк. кріплення монтажу -
3 under-designed
-
4 deteriorate
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > deteriorate
-
5 elaborate
Iadj1) старанно (детально) розроблений; продуманий; підготовлений2) складний3) ускладнений; удосконалений4) ретельний; стараннийIIv1) детально, старанно розробляти (обмірковувати); виробляти2) розвивати, доповнювати (пропозицію)* * *I a1) ретельно, детально розроблений; продуманий; підготовлений2) складнийelaborate dinner — обід з багатьох страв; ускладнений ( про конструкцію); удосконалений
3) icт. вироблений, зроблений ( з трудом)4) icт. старанний; ретельнийII v1) детально, ретельно розробляти або обмірковувати; виробляти2) розвивати, доповнювати (думку, пропозицію); уточнювати, конкретизувати -
6 en bloc
-
7 elaborate
I a1) ретельно, детально розроблений; продуманий; підготовлений2) складнийelaborate dinner — обід з багатьох страв; ускладнений ( про конструкцію); удосконалений
3) icт. вироблений, зроблений ( з трудом)4) icт. старанний; ретельнийII v1) детально, ретельно розробляти або обмірковувати; виробляти2) розвивати, доповнювати (думку, пропозицію); уточнювати, конкретизувати -
8 en bloc
-
9 under-designed
a; тех. -
10 fail-soft
-
11 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
12 freeze
1. n1) заморожування2) холод, мороз2. v (past froze; p.p. frozen)2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою4) примерзати; змерзатися5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути6) перен. холонути, застигати7) твердіти, тужавіти8) тримати на одному рівні, заморожувати9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції10):to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні
11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)12) тех. прихоплювати, заїдатиfreeze on — міцно ухопитися за (щось); прив'язатися, причепитися до (когось)
freeze out — виморожувати; позбутися (конкурента тощо); виганяти, виживати, витісняти (когось)
freeze up — заклякнути, задубіти; розм. ставати холодним і гордовитим (у поводженні)
* * *I [friːz] n1) заморожування; холод, мороз2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)II [friːz] v(froze; frezen)1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)4) примерзати; змерзатися5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути6) застигати; твердіти, затвердіти7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед8) остуджувати (запал, прояв почуттів)9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)11) тex. прихвачувати, заїдати -
13 strong
1. n (the strong) збірн.1) сильні, здорові, дужі2) владні, можновладні (про людей)2. adj1) сильний, дужий; що має велику фізичну силуas strong as a horse — сильний, як кінь
2) міцний, здоровий3) витривалий4) твердий, сильний (про волю)5) могутній; що має силу (владу, перевагу)strong candidate — кандидат, який має великі шанси на успіх
6) сильнодіючий, сильний7) численний8) багатий9) що має юридичну силу10) сильний (у чомусь)12) добрий (про пам'ять)13) сильний, вагомий, переконливий14) рішучий, енергійний; крутий, суворийstrong man — а) владна людина; б) рішучий адміністратор
15) ревний, старанний16) виразний (про стиль)17) грубий (про мову)strong language — грубі вислови, лайка
18) чіткий, певний, виразний, очевидний19) гострий, їдкий, різкий20) інтенсивний, різкий, гучний21) міцний, нерозведенийstrong solution — міцний (насичений) розчин
22) що має певну кількість23) стійкий, сталий, твердий (про ринок, ціни)24) постійно високий (про ціни)25) грам. сильний26) фон. наголошений27) фот. контрастнийstrong point — а) військ. опорний пункт; вогнева точка, дот, дзот; б) перен. сильна сторона (когось); хороша властивість
strong room — а) сейф; комора; б) палата для буйних психічно хворих
the strongег sex — сильна (чоловіча) стать
3. adv розм.дужеto grow strong — посилюватися; зміцнюватися; укорінюватися
to come out strong — а) справляти велике враження; б) енергійно висловлюватися; рішуче виступати
to come it (rather) strong — а) зайти надто далеко; б) дуже перебільшувати
to be going strong — процвітати, бути в повній силі
* * *I n1) сильний, який володіє великою фізичною силою2) здоровий, міцний3) міцнийstrong soil — твердий ґрунт; витривалий
4) твердий, сильний5) сильний, могутній; який має силу, владу, перевагу; потужний; сильнодіючий; численний; багатий; який має юридичну силу6) сильний ( у чому-небудь)7) глибокий ( про розум); здатний ясно мислити, який має здоровий ґлузд; гарний, хороший ( про пам'ять)8) сильний, вагомий, переконливий9) рішучий, енергійний; крутий, строгий, суворий10) твердий, переконаний; рішучий; ревний, старанний12) ясний, сильний, певний13) сильний, гострий, різкий, їдкийstrong breath — поганий запах з рота; інтенсивний, різкий
14) міцний, нерозведений16) eк. твердий, стійкий ( про ціни)17) гpaм. сильний18) фон. який знаходиться під наголосом19) фoтo контрастний20) у гpaм.; знaч.; iм. (the strong) сильні, здорові; сильні світу цьогоII adv1) сильноto be going strong — бути при повній силі; процвітати
2) різко, неприємно -
14 head
1. n1) голова2) розум; глузд; здібностіa cool head — тверезий розум, розсудлива людина
a hot head — гаряча голова, запальна людина
a wise head — розумна голова, розумна людина
3) людина4) голова, керівник; начальник; головний; старшийthe head of a department — амер. начальник відділу
H. of government (of State) — глава уряду (держави)
the H. of the Army — командуючий збройними силами
5) вождь; вожак; ватажок6) верхівка, керівництво7) керівне становище8) верх, верхів'я9) головка10) колосок, волоть13) військ. головка снаряда14) насадка, ригель15) критична точка, перелом16) заголовок; рубрика; параграф20) піна; вершки (на молоці)22) капітель23) plгірн. багатий концентрат24) тех. бабка (верстата)25) мис27) шкіра на барабані29) стадо; зграяhead Mistress — директриса, жінка-директор школи
head scald — мед. парші
head tone — вступ, вступні зауваження
head over heels, heels over head — шкереберть
he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить
I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти
to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд
to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь
to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати
two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще
2. v2) спрямовувати; вести4) давати (комусь) дорогу5) заважати, перешкоджати7) давати назву, озаглавлювати8) брати початок, витікати (про річку)10) зав'язуватися (про капусту тощо)11) наривати (про нарив)12) перен. досягати найвищої точки13) обрізати (кірку тощо)14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою15) відтинати головуhead back — а) заступати дорогу (противнику); б) зрізати гілки (у рослин)
head off — а) відвертати (щось), заважати (чомусь)
to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити
head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на
to head a trick — карт. бити старшою картою
* * *I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
15 strong
I n1) сильний, який володіє великою фізичною силою2) здоровий, міцний3) міцнийstrong soil — твердий ґрунт; витривалий
4) твердий, сильний5) сильний, могутній; який має силу, владу, перевагу; потужний; сильнодіючий; численний; багатий; який має юридичну силу6) сильний ( у чому-небудь)7) глибокий ( про розум); здатний ясно мислити, який має здоровий ґлузд; гарний, хороший ( про пам'ять)8) сильний, вагомий, переконливий9) рішучий, енергійний; крутий, строгий, суворий10) твердий, переконаний; рішучий; ревний, старанний12) ясний, сильний, певний13) сильний, гострий, різкий, їдкийstrong breath — поганий запах з рота; інтенсивний, різкий
14) міцний, нерозведений16) eк. твердий, стійкий ( про ціни)17) гpaм. сильний18) фон. який знаходиться під наголосом19) фoтo контрастний20) у гpaм.; знaч.; iм. (the strong) сильні, здорові; сильні світу цьогоII adv1) сильноto be going strong — бути при повній силі; процвітати
2) різко, неприємно -
16 it
1. n розм.1) квінтесенція (чогось)among biologists, he's it — серед біологів він — постать
2) фізична привабливість (чарівність); ідеал3) важна персона4) знев. нікчема (про людину)5) той, хто водить (у грі)we were playing and he was «it» — ми грали, і він водив
2. pron1) pers. (непрямий відмінок) він, вона, воно2) demonstr. це6) як формальний член речення замість підмета, додатка тощоit is necessary that this question should be settled at once — необхідно, щоб це питання було вирішено негайно
* * *I n1) фізична чарівність, "ізюминка"2) квінтесенція ( чого-небудь)4) той, хто водить у дитячих іграхIIpers pron1) він, вона, воно, його, йому, ним, її, їй, нею (про предмети, тварин, іноді про дітей); він, вона, йому, їй ( про людей); коли стать не має значення3) вкaз.; зaйм. це4) викор. для посилення (у конструкціях з дiєcл. to be); життя, справи -
17 head
I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
18 Вебер, Макс
Вебер, Макс (1864, Ерфурт - 1920) - нім. соціолог, філософ, історик. Наукову діяльність розпочав у 80-ті рр. XIX ст В. икладав у Берліні, Фрайбурзі, Гейдельберзі, Мюнхені. Теоретична діяльність В. відзначена широким діапазоном наукових інтересів: філософія, історія, теорія економіки, права, політики, соціологія моралі, релігії, культурологія. Базову роль в історичній, соціально-філософській і соціологічній доктрині В. відіграють концепції "ідеального типу", раціональності та цінностей. Під "ідеальним типом" він розумів раціональну конструкцію, яка розкриває сутність історичного процесу за певних соціально-економічних умов. До утворень ідеального типу належить і поняття "раціональність", яке, за В., є тотальною характеристикою культури, уможливлюючи наукове пізнання та сприяючи подоланню міфологічної свідомості. Притаманна В. абсолютизація раціональності спричиняє суперечність між твердженням про її ідеальну, позаемпіричну природу і висновком про раціональність як загальну тенденцію організації соціального (тобто емпіричного) життя. Виходячи з факту зумовленості соціального пізнання ціннісними настановами вченого ("пізнавальний інтерес"), В. зосереджує увагу на дослідженні процесу виникнення ціннісних уявлень ("дух культури"), їх зумовленості історичними обставинами. Філософія та соціологія політики В., сформульовані ним положення про природу політичної влади, про взаємини політики й етики, запропонована типологія політичних діячів (професійний політик, партійний "бос", харизматичний діяч і т.п.) і зараз привертають увагу теоретиків і практиків політичного процесу. Обґрунтовуючи теорію бюрократії, В. визначає риси легітимної політичної влади.[br]Осн. тв.: "Повна збірка політичних творів" (1921); "Повна збірка творів з соціальної і наукової історії" (1924); "Історія господарства" (1923); "Протестантська етика і дух капіталізму" (1928) та ін. -
19 методологія науки
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон -
20 joint
1. n1) місце з'єднання; сполучення; стик2) анат. суглоб, зчленування3) частина розрубаної туші; нога; лопатка4) амер., розм. таємний шинок; кубло5) розм. джойнт, сигарета з маріхуаною6) будинок; місце; приміщення7) тех. з'єднання8) стик, шов, паз9) прифугування10) шарнір13) геол. тріщина; контакт; спай2. adjз'єднаний, об'єднаний; спільний, сумісний; єдинийjoint authors — співавтори; колектив авторів
joint board — амер. об'єднане управління; координаційний комітет
J. Chiefs of Staff — амер., військ. об'єднаний комітет начальників штабів
J. Commission to investigate the Effects of Atomic Bomb — Об'єднана комісія для вивчення наслідків вибухів атомних бомб
joint obligations — юр. солідарне зобов'язання
joint operations — військ. спільні дії різних видів збройних сил
joint owner — юр. співвласник
joint resolution — амер. спільна постанова обох палат конгресу
joint responsibility — юр. солідарна відповідальність
J. Staff — військ. об'єднаний штаб
3. v1) з'єднувати, сполучати; зчленовувати; зв'язувати; згуртовувати2) тех. з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти, припасовувати; прифуговувати3) розчленовувати, розтинати4) буд. розшивати шви* * *I II n1) місце з'єднання; з'єднання; стик2) aнaт. суглоб, зчленування3) частина розрубаної туші; окіст, нога, лопатка.4) aмep. прост. заклад ( про шинок)hop joint — курильня опіуму; будинок, місце, приміщення
5) cл. сигарета з марихуаною6) aмep.; cл. пістолет; шприц ( для введення наркотику)7) пoлiгp. рубчик, біговник ( палітурки)8) бoт. вузол9) гeoл. тріщина; окремість; лінія кліважу; контакт; спай10) тex. з'єднання; стик, шов, скрутень; паз; прифугування; шарнір; вузол (ферми, конструкції е т. п.); замок ( для канатів); eл. розніманняIII1) з'єднаний, об'єднаний, спільний, загальний, зведений; єдиний2) спільнийjoint committee — спільний комітет паритетний комітет; спільний, колективний
joint heir — юp. співспадкоємець
joint owner — юp. співвласник
3) юp. солідарний4) aнaт. суглобнийIV vjoint oil — синовіальна рідина, синовія
1) з'єднувати, зчленовувати, зв'язувати; тex. зчленовувати, з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти; прифуговувати; з'єднуватися впритул, прилягати2) рознімати, розчленовувати; бyд. розшивати шви ( цегельної кладки)
См. также в других словарях:
інструментознавство — а, с., муз. Наука про конструкцію, акустичні та виражальні властивості музичних інструментів, історію їх розвитку в зв язку із загальним розвитком музичної культури … Український тлумачний словник
малонавантажений — а, е. 1) Який везе малий, незначний вантаж. 2) Який недосить навантажений. 3) Який несе на собі мале навантаження (про конструкцію, деталь тощо). 4) Який є незайнятим (має мало службових, громадських та ін. обов язків) … Український тлумачний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
Граматичні зауваги — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка честь Богу // честь Богові // Використовуючи у Д. в. закінчення ові ( еві), можна чіткіше розмежувати функції відмінків Р. в. і Д. в. (Ант., 29; КС, 160) Логосу // Логоса (друга… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
Бронебашенные установки в крепостях — БРОНЕБАШЕННЫЯ УСТАНОВКИ ВЪ КРѢПОСТЯХЪ, въ наст. время примѣняются для орудій и пул товъ, наблюдат. постовъ для часовыхъ и арт. наблюдателей и для прожекторовъ. Наиб. распространеніемъ пользуются Б. перваго и второго рода. Гл. достоинства Б.:… … Военная энциклопедия
ворота — (ст.слов. < давньопрусської) 1. Великий отвір для проїзду на огороджені подвір я, садибу, парк, що закриваються стулками. Виконувалися з дерева чи металу, могли бути суцільними або ажурними. Своїм виглядом ворота узгоджувалися з архітектурним… … Архітектура і монументальне мистецтво
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Мосты военные — *МОСТЫ ВОЕННЫЕ, раздѣляются на возимые за войсками постоянно и возводимые въ минуту надобности изъ разл. матеріала, заготовляемаго у мѣста работъ. Первые называются парковые , а вторые по примѣняемому въ нихъ матеріалу деревянные . 1) Парковые… … Военная энциклопедия
НЕОРГАНИЧЕСКАЯ ХИМИЯ — наука о хим. элементах и образуемых ими простых и сложных в вах, за исключением орг. соединений. Понятие Н. х. (минер. химия) появилось первоначально для обозначения в в минер. происхождения. Осн. задачи соврем. Н. х.: изучение строения, св в и… … Химическая энциклопедия
Хоткевич, Гнат Мартынович — Гнат Мартынович Хоткевич Гнат Мартинович Хоткевич Основн … Википедия